Путник

Понедельник, 07 мая 2018 18:43

Просто так Избранное

Автор
Оцените материал
(1 Голосовать)

slide

Жив у лісі Їжачок –

Десять тисяч голочок –

Добродушний і ласкавий,

І кумедний, і цікавий,

Найгарніший в лісі швець

І досвідчений кравець.

Якось вранці він проснувся,

З’їв сніданок, посміхнувся

І пошив цей Їжачок:

Для Єнота рушничок,

Для Лисички черевички,

Капелюшок для Синички,

Для Зайчиська кожушок,

Ведмежаті - фартушок,

Білці - торбу на горішки.

Відпочив, звичайно, трішки,

Подарунки склав у міх,

Обійшов сусідів всіх,

Побажав усім здоров’я

І подарував з любов’ю

Працьовитий Їжачок:

Свій Єноту рушничок,

Черевички ті Лисиці,

Капелюх малий - Синиці,

Ведмежаті фартушок,

А Зайчиську кожушок,

Білці торбу на горіхи –

Всім на радість і утіху!

Що й казати? Молодець

Лісовий чудний кравець!

«Дуже нам приємно, дуже!

Щиро дякуємо, друже!

Та скажи, чому ти взяв

Й подарунки нам роздав?

Не свята... Не іменини...», -

Здивувалися тварини.

Відповів тоді дивак:

«По-сусідськи! Просто так! –

Й підморгнув, додавши чемно: -

Дарувати так приємно!»

День пройшов, і ніч пройшла

(Десь за гору спать пішла),

У вікно постукав ранок.

Вийшов Їжачок на ганок:

«Що це, що це на землі

У моїм стоїть дворі?

Бочка, кошики та клунки...

Що це в них?» А там – дарунки!

Баче добрий Їжачок

Моркви жовтої пучок

(Кожна вимита морквинка!),

Ось з горішками торбинка,

Гірка ягід на траві,

Яйця, капустини дві,

Низка їстівних грибочків,

Чималенька меду бочка,

Кошик стиглих яблук, груш.

«Хто за тином? Ані руш!»

Білка там, Єнот, Лисичка,

Зайчик, Ведмежа й Синичка!

Кажуть: «Це поваги знак!

По-сусідськи! Просто так!»

Прочитано 319 раз Последнее изменение Понедельник, 07 мая 2018 19:00
Раиса Татаркова

Моя малая родина - Донбасс. Родилась в Донецкой области, закончила исторический факультет Луганского педагогического  института. Преподавала историю, право и философию в школах Херсона, где проживаю и сейчас. Писать стала в очень зрелом возрасте и совершенно случайно. Член литстудии "Парус надежды". Мой литературный наставник - писатель Леонид Марченко. Именно он научил меня писать. Дипломант и лауреат литературного конкурса им. Бориса Лавренёва. Первая моя публикация появилась в журнале "Отражение". Люблю писать для детей, являюсь одним из авторов литературно-художественного детского издания "Настенька". 

Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.
Другие материалы в этой категории: « Переполох

Комментарии   

+1 # Владимир Кучеренко 09.05.2018 04:51
Делай добрые дела первым и пусть об этом не знает никто. Т.е. не хвались каждому встречному поперечному, что ты сделал кому-то доброе дело. Пусть об этом знает только Бог. Именно так и поступил Їжачок. :roll:
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
+1 # Раиса Татаркова 09.05.2018 08:08
Спасибо!
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
+1 # Раиса Татаркова 08.05.2018 12:43
Дякую за зауваження. Дійсно, правильно "спати", але в поезії дієслова вживаються і у такуй формі ( я колись консультувалася з цього приводу у філолога).
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
0 # Николай Довгай 08.05.2018 15:42
Ну, я не филолог, всех тонкостей не знаю. Допускаются - и ладно. :-)
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать
0 # Николай Довгай 07.05.2018 18:57
Стихи мне нравятся, но есть и маленькое замечание.
Цитата:
Десь за гору спать пішла
По-моему, по украински будет правильно "спати пішла", а не спать. ;-)
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить

pravoslavniy 2